Gaudeamus

середньовічна студентська пісня, студентський гімн.

Пісня з'явилася в XIII або XIV столітті або в Гайдельберзькому, або в Паризькому університеті (Сорбонні). (Себастьян Брант згадує гімн 1267 року за назвою «Gaudeamus igitur»).

«Гаудеамус» належить до жанру застільних пісень вагантів — середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти.

Протягом кількох століть пісня передавалася усно і тому має багато варіантів. Друком текст «Гаудеамуса» вперше з'явився в 1776 році, а в 1781 мандрівний письменник К.В. Кіндлебен (Christian Wilhelm Kindleben) надав йому форми, що збереглася дотепер.

Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Анатолій Кос-Анатольський. Енгельберт Гумпердінк створив оперу «Гаудеамус» із життя німецького студентства. Середньовічний «Гаудеамус» складався із 7 частин.

Цю пісню тепер співають на святах і зустрічах студенти усього світу. Це своєрідний символ студентства, молодості.

Gaudeamus igitur,

Juvenes dum sumus!

Post jucundam juventutem,

Post molestam senectutem

Nos habebit humus!

Ubi sunt, qui ante nos

In mundo fuere?

Vadite ad superos,

Transeas ad inferos,

Hos si vis videre!

Vita nostra brevis est,

Brevi finietur.

Venit mors velociter,

Rapit nos atrociter,

Nemini parcetur!

Vivat Academia!

Vivant professores!

Vivat membrum quodlibet!

Vivant membra quaelibet!

Semper sint in flore!

Vivant omnes virgines

Graciles, formosae!

Vivant et mulieres

Tenerae, amabiles,

Bonae, laboriosae!

Vivat et res publica

Et qui illam regunt!

Vivat nostra civitas,

Maecenatum caritas,

Qui nos hic protegunt!

Pereat tristitia,

Pereant dolores!  Pereat diabolus,

Quivis antiburschius

Atque irrisores!